/
Поетичний гурток “Паростки надії”

Керівник літературної студії "Паростки надії"-Віталій Оніщишен, вчитель української мови та літератури

✍️ Віталій Степанович — автор численних поезій, що друкувалися у збірках «Жмеринські зорепади», «Молоді голоси», «Рідний край», «Крила» та інших.
У його творчості — щира любов до України, рідного краю, людей і слова.
У 2025 році Віталій Оніщишен став призером Конкурсу «Освітянська рима», який традиційно об’єднує творчих педагогів і учнів Вінниччини, у номінації «Тематична поезія» – «Тобі, мій батьківський поріг!».
📖 Візьміть до рук хоча б одну його збірку — і ви відчуєте, як сторінки дихають ніжністю, як слова мерехтять, мов росинки на ранковій траві. Пориньте у цей чарівний світ поезії, де кожен рядок — то подих душі, кожен образ — то відбиток серця. Тут час сповільнюється, а думки набувають крил, щоб злетіти у безмежжя краси й гармонії.

Метафізика сумніву  

І не зискать мені прощення
За бруд кохання й спільний гріх.
Любить тебе – з небес знамення,
І непідкупний біль повік.
Чи є він справді, чи примара,
Чи, може, вигадка для втіх?
Чи, може, це Господня кара,
Чи істеричний долі сміх?
І де ж знайти його? У храмі?
А може, в слові чи пітьмі?
Чи, може, в сумнівах він з нами,
У спраглій, зболеній душі?
Якби і справді був Всесильний,
Чи дав би серцю так горіть?
Чи це наш розум недоцільний
Собі створив його, щоб жить?
А може, все це вигадки півсонні,
Людських бажань нав’язливий обман,
Казки надумані, безглузді й монотонні,
Які так важко зрозуміти нам.
І хто нам скаже, що є правда,
А що видіння одинокості туман.
Чи є те прощення за гріх і за кохання?
Нехай же вирішить для себе кожен сам.
Кіряєва Дарʼя, літературний гурток «Паростки надії»
Дякуємо нашим захисникам🇺🇦
Автор поезії – учитель КЗ “Жмеринський ліцей № 1” Віталій Оніщишен 📝✒️
#ЯзнаюТименеПочуєш